Саме ці дні приготування до величного свята повертають мене думками в дитинство, де я згадую, як бабця в суворій тиші і лише з молитвою «Отче наш» творила диво, яке розходилося пахощами на всю хату і двір. А потім, як ті Пасочки вдавалися, як сонечко, цілий вечір дякувала Богу, що благословив…. І лише тоді напруга в хаті по- малу спадала, і нам, дітям, дозволялося вийти з своїх закутків і нагадати про своє існування) Тоді бабця здавалася чарівницею ( яка мала для нас неслухів ще й « чарівну палку»)))
Як добре, коли є такі теплі спогади з дитинства , вони дійсно гріють душу. Шкода, що такі спогади є далеко не у всіх…
Тому і ми в нашій родині Центру «Мати і дитина разом» щороку, згадуючи історії з дитинства, створюючи ту неповторну атмосферу , випікаємо ( зазвичай вперше) свою власну Пасочку вже для власних діток, і в тому відчувається Щастя! І нехай такі добрі спогади будуть у кожної і у кожного.
Щиро вітаємо всіх з прийдешніми Великодніми святами, нехай в кожній душі і оселі буде спокій .